МНМ самостійна робота

Дії над натуральними числами.

Множення.  На етапі повторення важливо, щоб учні після розв`язування певної кількості прикладів змогли виконати узагальнення і сформолювати означення для двох чисел a i b у вигляді: помножити число а на число b означає знайти суму b доданків, кожний з яких дорівнює а. 

Доцільно звернути увагу учнів на те, що це означення поширюється лише у випадку натурального числа b, відмінно від 1.

Для добутку а*1 потрібна спеціальна домовленість, що а*1=а. Така сама спеціальна домовленість запроваджується для дії а*0=0.

У системі вправ потрібно передбачати як:

- прямі завдання - записати у вигляді добутку суму: 5+5+5+5; п+п+п.

- обернені завдання - записати у вигляді суми добуток: 25*4; т*9.

Для закріплення означення у учнів можна запитати: 

• Чи будь-яке додавання можна замінити множенням? (Ні. Якщо не всі доданки однакові, тоді зробити це не можливо!)

• Чи будь-яке множення можна замінити додаванням? (Ні. Лише коли множник відмінний від 0 або 1.)

Множення одиници на натуральне число а (а*1=а) і нуля на число а (0*а=0) обгрунтовують, виходячи з означення дії множення.

При розв`язуванні вправ на множення багатоцифрових натуральних чисел стопчиком можуть виникнути такі питання стосовно певного прикладу: 

1. Чому в цьому прикладі при множенні на 6 записали добуток 5922, записавши всі цифри на один розряд ліворуч? ( Оскільки множення виконувалось на 3 десятки, а при зміщенні цифри на одне місце ліворуч її значення збільшується в 10 разів.) 

1. Чи вірно ми зробили, помноживши число 987 спочатку на 3 одиниці, а потім на 6 десятків і лише потім виконали додавання отриманих добутків? Який закон множення  ми застосували? ( Ми скористались розподільним законом множення відносно додавання, узявши число 63 у вигляді суми розрядних доданків.)